- розбутий
- —————————————————————————————розбу́тийдієприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розбутий — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розбути. 2) у знач. прикм.Який не має взуття; босий … Український тлумачний словник